Розвинуті країни світу створили свій організаційно-правовий механізм валютних відносин. Його структурними ланками є, насамперед, самі держави або уповноважені ними відповідні державні органи.

Організаційно правовий механізм валютних відносин в свою структуру включає:

1. Самі держави або уповноважені ними державні органи (НБУ, Федеральна валютна система США)
2. Неурядові структури міжнародного і національного характеру (банківські клуби, комітети, спілки)
3. Щорічні зустрічі країн.

Значну роль у розвитку міжнародних валютних відносин відіграють міжнародні кредитні організації і фонди, які поділяють на 6 груп:

• Організації і фонди як спеціалізовані заклади ООН (МВФ) – МБРР, спеціалізований фонд ООН, Фонд капітального розвитку ООН, Міжнародно-фінансова корпорація
• Міжнародні організації Європейського континенту (Банк міжнародних розрахунків, Європейська валютна система, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк)
• Азіатські міжнародні організації (Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Азіатський кліринговий союз)
• Африканські міжнародні організації (Африканський банк розвитку, Західно африканський банк розвитку)
• Міжнародні організації країн Латинської Америки (Карибський банк розвитку)
• Міжнародні організації Арабських країн (Арабська інвестиційна компанія, Саудівський фонд розвитку).

Ці міжнародні кредитні організації і фонди створені на основі міжнародних угод відповідних держав, і їх функціонування регулюється міжнародно-правовими актами. Вони, як правило, мають право від свого імені укладати договори як із країнами-учас­ницями, так і з іншими країнами.