Фінансовий моніторинг та банківські ліміти мають захищати економіку від зловживань, але на практиці в Україні вони дедалі частіше стають бар’єрами для звичайних громадян і малого бізнесу. Канал Wallet Pro оприлюднив відео, яке наочно демонструє, як навіть законна спроба здійснити безготівковий платіж може обернутися кількома блокуваннями рахунків і бюрократичним марафоном. На тлі обмежень на рівні 100–400 тисяч гривень, поточний курс долара лише підсилює абсурдність ситуації.
Перевірки в чотирьох банках за три дні
Автор каналу Wallet Pro намагався офіційно сплатити 470 тис. грн на юридичну особу. Щоб уникнути блокування, він заздалегідь пройшов фінмоніторинг у чотирьох банках: NovaPay, ПУМБ, Сенс Банк і “Власний рахунок”. Але навіть попри підготовку й надання всіх документів, блокування рахунків, непорозуміння з лімітами та абсурдні вимоги банків стали нормою.
Дивіться відео відгук автора та читайте деталі досвіду реального фінмону далі.
Безлад із лімітами: фізособа ≠ юрособа
Ключова проблема – банки не розрізняють ліміти на перекази фізичним і юридичним особам. Ліміт у 100 000 грн на місяць, встановлений банківським меморандумом для P2P-транзакцій між фізособами, часто застосовується і до переказів на рахунки компаній. У результаті навіть переказ 99 000 грн може стати приводом для блокування рахунку – попри пройдену перевірку й надані документи.
Спроби обійти абсурд: транзитні рахунки і готівка
У випадку банку “Власний рахунок” працівники назвали звичайний переказ на юридичну особу “транзитом”. У Сенс Банку двічі змінювались ліміти, а фінмон неправильно трактував переказ як фізособі. Усі ці труднощі штовхають клієнтів у тінь: простіше привезти готівку у відділення банку-“ноунейма” й заплатити комісію, ніж проходити фінмоніторинг у “білих” банках.
У підсумку автор відео зіткнувся з різними ситуаціями в чотирьох банках:
NovaPay — найпростіший кейс. Попри деяке початкове непорозуміння щодо лімітів, банк швидко обробив документи і дозволив переказ. Платіж пройшов без затримок і комісій.
ПУМБ — мав зручну онлайн-систему подачі документів, але виявився надмірно бюрократичним. Запитував підтвердження навіть на погашення кредитки і не враховував повну фінансову історію. Пропонував VIP-карту для збільшення лімітів.
“Власний рахунок” — спочатку назвав переказ на юридичну особу транзитною операцією, надіслав неправильний опитувальник і не розумів, до яких операцій застосовується меморандум. Врешті-решт погодили переказ, але пізніше заблокували рахунок без пояснень.
Сенс Банк — плутав ліміти на перекази фізичним і юридичним особам, вимагав подання документів у відділенні, а не онлайн. Попри погоджений переказ на суму 277 тис. грн, банк згодом повідомив, що ліміт становить лише 100 тис. грн, і діяв у розріз з власними правилами, опублікованими на сайті.
Такий досвід ілюструє не лише проблеми користувача, а й глибоку системну неузгодженість в підходах до фінансового моніторингу в українській банківській сфері.
Яка сума підпадає під фінмоніторинг?
Як виявилось на практиці, навіть в самих банках точно не розуміють, яка сума підпадає під закон про фінмоніторинг. З одного боку є ліміт в 400 тисяч гривень, до перевищення якого непотрібно підтвердження доходів. А з іншого – ще ввели ліміти до 5000₴ на поповнення карт, 12500₴ на тиждень на закордонні карти, 50-150 тис. ₴ на місяць на перекази по “меморандуму”, тощо. А по факту, відомі випадки блокування рахунків клієнтам банків навіть за дрібні перекази. Причому банки навіть не зобов’язані пояснювати причини своїх рішень клієнтам. Питання як не потрапити під фінмоніторинг зараз стало максимально актуальним, але чіткої відповіді на нього немає.
На сьогодні середня вартість квартири у великих містах України сягає мільйона гривень і більше. Ліміти в 400 тис. грн і нижче унеможливлюють законний безготівковий розрахунок. Обмеження у 100 тис. грн на місяць, як того прагне Данило Гетьманцев, унеможливлює будь-яку підприємницьку діяльність. Сам Гетьманцев в одному з інтерв’ю зазначив: “Банки, які приєднались до меморандуму НБУ, стежитимуть за рухом коштів і матимуть повне право запитати, з яких джерел вони надходять… Це постійна робота з упередження зловживань з безготівковими розрахунками для наркоторговлі та нелегальної торгівлі і аж до тероризму”.
Але на практиці такі підходи перетворюються на інструмент тиску на дрібних підприємців і звичайних громадян, створюючи абсурдні перепони для ведення прозорої діяльності. Під виглядом боротьби з тінню ми отримуємо ситуацію, коли навіть офіційні доходи не дозволяють здійснити законний платіж, а формальні ліміти ігнорують контекст і мету операцій. Це не рух до цивілізованого світу, а навпаки – крок назад у напрямку бюрократичного хаосу. Усі ці обмеження не лише обмежують грошовий обіг, але й дискредитують саму ідею прозорих фінансів.
Як виглядає система в ЄС
У країнах ЄС ліміти базуються не на меморандумах, а на реальній оцінці ризиків. Банки чітко розрізняють побутові транзакції, бізнесові операції та інвестиційну діяльність. Для великих переказів зазвичай достатньо надання підтверджувальних документів — податкових декларацій, договору купівлі-продажу, виписки з банку – і платіж проходить без бюрократичних перешкод.
Також у ЄС діє платіжна система SEPA, яка забезпечує швидкі та дешеві (або й безкоштовні) перекази в межах Європейської економічної зони. Це значно полегшує ведення бізнесу та особисті фінансові операції.
Ще один важливий аспект – необтяжливий підхід до оподаткування: в більшості країн ЄС не оподатковуються дрібні банківські доходи, а податки сплачуються за підсумками року. На відміну від цього, в Україні ПДФО + військовий збір по закону нараховується з першої гривні доходу фізичної особи, навіть якщо це повернення власних коштів, внутрішній переказ чи будь-яка інша операція, яку можуть трактувати як “дохід”.
На противагу, для прикладу картка Trustee від польського банку має такі ліміти: добовий на зняття готівки – 2000 євро, місячний – 10 000 євро, а ліміт використання можна обрати в додатку. Докладніше про неї і криптовалюту тут:
Криптовалюта для початківців: які можливості відкриті вже сьогодні
І що головне – банки ЄС прозоро комунікують свої правила і не плутають юридичних і фізичних осіб, як це часто буває в Україні.
Висновок
Ліміти, які не враховують тип переказу й фінансовий контекст, – це гальмо економіки, а не інструмент боротьби з тінню. Якщо банки і фінустанови не розуміють, чим відрізняється P2P від B2B, – це системна проблема. Замість покращення прозорості — ми отримуємо хаос, підвищення попиту на готівку й втрату довіри до банківської системи. Україна потребує розумного перегляду фінмоніторингових правил і чіткої диференціації лімітів для реального розвитку економіки.
