У Туреччині щороку виробляється понад 15 млн. тонн оливкової олії. При цьому в районі 70 відсотків сирого продукту експортується в Італію та Іспанію, де його розливають по пляшках під місцевими лейблами. Однак зараз в країні виникає все більше приватних цехів, які виробляють оливкову олію під своїм брендом.

Оливки збирають руками. Протягом 2-х годин їх привозять в цех, ретельно миють і перемелюють в жорнах. Виходить особливого роду пюре, при цьому якість помолу неодмінно перевіряють. Після утворену масу перекладають у підвішені мішки, з яких ​​масло повільно випливає на великий металевий піддон. Там воно відстоюється ще деякий час, щоб останні неперероблені частинки лягли на дно, залишивши місце висококласному “рідкому золоту”. Це оливкова олія I-го віджиму без експлуатації пресів або води – кращої якості, яку тільки можливо отримати. Її можна приймати в їжу як в сирому вигляді, так і в салатах, холодних закусках і гарячих стравах.

Тут же виробляють масло II-го віджиму, яке буде застосовуватися для смаження – спеціальні преси видавлюють з мішків з пюре останні краплі, вже не такі прозорі і чисті, як у першому випадку.

Дрібні селища, як наприклад Кумьякі, найчастіше живуть за рахунок цього промислу. Всього в Туреччині близько півмільйона людей пов’язані з індустрією виробництва оливок або оливкової олії.

Зараз Туреччина займає 6-е місце в світі по виробництву масел, проте країна ставить перед собою мету вийти хоча б на III-е місце, зокрема за рахунок допомоги невеликим виробникам оливкової олії.