Економічне бронювання: які важливі проблеми це вирішить?

В умовах війни економіка України стикається з безпрецедентними викликами, серед яких мобілізація є однією з найгостріших проблем. Вона забирає з робочих місць економічно активних громадян, знижуючи продуктивність і підриваючи стабільність бізнесу. Разом з цим, процес мобілізації часто призводить до збільшення тіньового ринку праці та корупційних схем. У таких обставинах стає очевидним, що економічне бронювання військовозобов’язаних може бути критично важливим інструментом, який може зберегти економічну стабільність і сприяти забезпеченню армії необхідними ресурсами. У цій статті ми розглянемо, чому сучасна мобілізація шкодить економіці, скільки вона коштує державному бюджету, які втрати ми вже понесли через корупцію, а також чому і як саме економічне бронювання може стати ефективним рішенням.

Чому сучасна мобілізація погано впливає на економіку

Мобілізація в умовах війни є неминучою та важливою, але вона має значний вплив на економіку. Вона не тільки забирає економічно активних чоловіків на фронт, але й спонукає тих, хто ще не мобілізований, ховатися, звільнятися з роботи та переходити в тіньовий сектор. Це відбувається через обов’язок підприємств надавати інформацію про своїх офіційно працюючих працівників, що призводить до розширення тіньового ринку.

Дефіцит кадрів на ринку праці продовжує загострюватися. За даними пресслужби Work.ua, у квітні роботодавці розмістили рекордну кількість вакансій з початку повномасштабного вторгнення, але середня зарплата залишалася незмінною три місяці поспіль на рівні 20 тисяч гривень. Це свідчить про те, що хоча попит на робочу силу зростає, пропозиція залишається обмеженою.

Економічне бронювання допоможе забезпечити безперервність бізнес-процесів компаній і збереже зацікавленість міжнародних клієнтів розміщувати замовлення в Україні. У нинішніх умовах війни збільшення військового складу потребує значних додаткових витрат на забезпечення амуніцією, харчуванням та виплатою зарплат мобілізованим. Наразі існує лише два джерела забезпечення армії — запозичення та податки, яких не вистачає. Бюджет 2024 року передбачає дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, а нещодавно міністр фінансів оголосив про додаткову потребу у 200 млрд грн на військові видатки.

Для підтримання економіки на рівні минулого року бізнесу необхідна процедура економічного бронювання ключових спеціалістів. Це дозволить компаніям функціонувати безперервно, зберігаючи робочі місця та економічну активність, що є критично важливим для забезпечення стабільності та розвитку країни в умовах війни.

Скільки коштує мобілізація

За повідомлення в ЗМІ, один мобілізований в рік обходиться державному бюджету України в 1 млн 300 тисяч гривень. У цій сумі до 40% становить оплата праці, а також інші виплати військовослужбовцям. Слід зазначити, що для тих, хто перебуває безпосередньо на передовій, ця цифра може зростати через додаткові витрати на харчування, мінімальний обсяг обладнання, озброєнь та боєприпасів – про це розповів директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Це лише середня цифра, але реальні витрати можуть бути значно вищими залежно від умов служби. Нова хвиля мобілізації вимагає великих фінансових ресурсів. На сьогодні фактична кількість сил оборони становить близько 1 млн 100 тисяч осіб, що обумовлює відповідні витрати з державного бюджету.

Для зручності, конвертуємо у долари США – так за розрахунком Українського Центру Економіки, витрати на одного мобілізованого складають приблизно 32,500 доларів на рік (за приблизним курсом 40 гривень за 1 долар). Це значне фінансове навантаження на бюджет, враховуючи необхідність забезпечення якості життя та ефективності військових підрозділів.

Скільки ми вже втратили через корупцію

Корупція продовжує негативно впливати на економіку та мобілізаційні процеси в Україні. Продажі елітних автомобілів, таких як BMW, перевищують довоєнні показники, що свідчить про наявність нелегальних доходів у певної категорії громадян, які використовують корупційні схеми для особистого збагачення.

Однією з найбільш відомих корупційних історій є справа Євгена Борисова, колишнього начальника Одеського військкомату. Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило розслідування щодо його незаконного збагачення. Слідчі встановили факти придбання членами сім’ї Борисова коштовних автомобілів в Україні з подальшим переміщенням їх за кордон, а також купівлі елітної нерухомості за кордоном на суму понад 190 мільйонів гривень. Різниця між вартістю набутих активів та законними доходами посадовця та членів його сімʼї становить понад 140 мільйонів гривень. Походження цих коштів не підтверджується жодними документами.

За повідомленнями ЗМІ, ціна відкупу від мобілізації або перетину кордону варіюється від 4,000 до 12,000 доларів. Якщо припустити, що близько 1 млн чоловіків скористалися цією опцією, то за розрахунком Українського Центру Економіки втрати можуть бути наступними:

  1. Мінімальна оцінка:
    • 4,000 доларів × 1 млн = 4 млрд доларів
    • 4 млрд доларів × 40 грн/долар = 160 млрд гривень
  2. Максимальна оцінка:
    • 12,000 доларів × 1 млн = 12 млрд доларів
    • 12 млрд доларів × 40 грн/долар = 480 млрд гривень
  3. Середня оцінка (для спрощення):
    • 8,000 доларів × 1 млн = 8 млрд доларів
    • 8 млрд доларів × 40 грн/долар = 320 млрд гривень

Таким чином, середні втрати становлять приблизно 320 млрд гривень або 8 млрд доларів.

За ці кошти можна було б утримати значну кількість мобілізованих. Враховуючи, що утримання одного мобілізованого в рік обходиться в 1 млн 300 тисяч гривень (32,500 доларів) , то за розрахунком Українського Центру Економіки в гривнях:

  • 320 млрд гривень / 1.3 млн гривень = 246,153 мобілізованих

Таким чином, за кошти, втрачені через корупцію, можна було б утримати приблизно 246,153 мобілізованих протягом року, що суттєво зменшило б навантаження на державний бюджет та забезпечило б належну оборону країни.

Ідея економічного бронювання не нова

Історія знає багато прикладів ухилення від військової служби, коли люди намагалися уникнути примусової мобілізації у збройні сили своєї країни. Ухилення від військової служби є кримінальним злочином у багатьох країнах, і закони проти цього існують тисячі років.

Однак, не всі випадки ухилення були незаконними. Один з типів ухилення полягав у спробах дотримуватися законів про призов, щоб отримати законну відстрочку або звільнення від служби. В різних країнах історично дозволялися й інші форми ухилення, такі як покупка звільнення від військової служби.

Наприклад, у Бельгії XIX століття більшість громадян приймали практику легальної купівлі звільнення від військової служби, що іноді називалося “викупним комутаційним платежем”. Проте деякі бельгійські політики засуджували цю систему, вважаючи її такою, що обмінює гроші багатих на життя бідних.

У Франції право всіх призовників купувати звільнення від військової служби було введено після Французької революції, але скасовано в 1870 році. Один з дослідників назвав цю допустиму купівлю “спотвореною формою рівності”, що містила сліди Старого режиму.

В США, Закон про вибіркову службу 1917 року був ретельно складений для усунення недоліків системи Громадянської війни, дозволяючи відстрочки для утриманців, важливих професій та релігійних переконань, а також забороняючи всі форми викупу, заміни або покупки звільнення. У 1917-1918 роках було зареєстровано близько 24 мільйонів чоловіків, і майже 3 мільйони були призвані до військових сил з незначним опором, що було вражаючим контрастом до подій Громадянської війни.

Отже, ідея економічного бронювання, тобто легальної відстрочки або звільнення від військової служби з економічних причин, має давню історію. Ця практика дозволяла зберігати певну економічну стабільність і забезпечувала необхідну кількість робочої сили в критичні моменти історії.

Чому економічне бронювання потрібне

Нині економічному бронюванню немає альтернативи. Воно є необхідним для збереження економіки, експортних позицій та внутрішнього ринку України. Економічне бронювання дозволить забезпечити безперервність бізнес-процесів, що є критично важливим в умовах війни.

Бронювання буде ефективним, якщо надходження від нього будуть прозоро спрямовані на потреби війська. Це дозволить суспільству побачити в дії принцип «служи або працюй», що сприятиме зміцненню довіри до державних інституцій та підтримці армії. Важливо, щоб військові бачили результат економічного бронювання у вигляді фінансової підтримки їхніх бригад. Це мотивуватиме чинних військових і приверне більше охочих до служби в Силах оборони України.

Збільшення білих зарплат і вихід з тіні призведе до збільшення надходжень від податків, що позитивно вплине на економіку. Вакансії будуть заповнені кваліфікованими працівниками, що сприятиме підвищенню продуктивності праці та економічному зростанню. Економічне бронювання також забезпечить стабільність підприємств, що є важливим для збереження робочих місць і соціального благополуччя населення.

Отже, економічне бронювання є не тільки необхідним, але й вигідним для всіх сторін. Воно забезпечить підтримку економіки, підвищить ефективність роботи військових підрозділів та сприятиме зміцненню обороноздатності країни.

Скільки можна залучити в бюджет

Президент Володимир Зеленський заявляє, що для утримання одного військового потрібно мати шість платників податків , то за розрахунком Українського Центру Економіки спробуємо зрозуміти, скільки людей необхідно, щоб забезпечити утримання одного військового при середній зарплаті 20,000 гривень і поточному орієнтовному загальному податковому навантаженні близько 60%.

  1. Податкове навантаження:
    • Середня зарплата: 20,000 грн
    • Податки (60%): 12,000 грн
  2. Витрати на одного військового:
    • Витрати на одного військового на рік: 1,300,000 грн
  3. Необхідна кількість платників податків для утримання одного військового:
    • Потрібно мати 6 платників податків.
    • Загальний річний внесок від 6 платників податків:
      • 12,000 грн × 6 платників × 12 місяців = 864,000 грн

З цього розрахунку Українського Центру Економіки видно, що 6 платників податків при середній зарплаті 20,000 грн не вистачає для покриття витрат на одного військового (необхідно 1,300,000 грн).

  1. Приблизна наявна кількість платників податків:
    • Населення України на початок травня 2023 року: 29 млн осіб
    • Економічно активне населення: 12 млн осіб
    • Але за оцінками економіста Олексія Куща:
      • Населення України: 25 млн осіб
      • Пенсіонери: 10 млн
      • Діти: 5 млн
      • Економічно активне ядро: 10 млн
      • Реальні штатні працівники: 5 млн
  2. Утримання пенсіонерів, дітей та пільговиків:
    • На одного штатного працівника припадає:
      • 2 пенсіонери
      • 1 дитина
      • 1 пільговик

Таким чином, візьмемо за базу, що реальна кількість штатних працівників, які платять податки, становить близько 5 млн осіб.

  1. Дохід від податків:
    • Якщо вважати, що всі 5 млн працівників мають середню зарплату 20,000 грн і платять 60% податків:
      • 12,000 грн податків на місяць × 5 млн працівників = 60 млрд грн на місяць
      • 60 млрд грн × 12 місяців = 720 млрд грн на рік
  2. Утримання військових:
    • Якщо на одного військового потрібно 1,300,000 грн на рік:
      • 720 млрд грн / 1.3 млн грн ≈ 553,846 військових можна утримувати на рік

Таким чином, як показує цей орієнтовний розрахунок Українського Центру Економіки, при поточній ситуації в Україні реальні штатні працівники, навіть якщо використати ВСІ податки, можуть забезпечити утримання лише приблизно 553,846 військових на рік. Це підкреслює, що цифри для розрахунку не надто точні (оскільки зараз ми вже утримуємо 1,1 млн сил оборони), однак надає актуальності ідеї економічного бронювання для залучення додаткових коштів для забезпечення достатнього фінансування оборонних потреб країни.

Які варіанти зараз пропонують

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”, який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Про це повідомив голова комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Законопроєкт передбачає наступну концепцію економічного бронювання:

  • Кожен суб’єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20,000 грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати.
  • Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Бізнес сам визначає, хто для нього найбільш критичний, і підтверджує це відповідними податками.
  • Бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті №11332 “щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.

Також запропоновано два альтернативні законопроєкти, що включатимуть:

  • Модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35,000 грн.
  • Змішану модель — 35,000 грн зарплати для найманого працівника, 20,000 грн військового збору для ФОП.

У разі ухвалення законопроєктів з економічним бронюванням, бюджет надходження планують в розмірі від 200 до 320 мільярдів гривень на рік, залежно від обраної моделі.

За розрахунком Українського Центру Економіки спробуємо зрозуміти, скільки платників потрібно при кожній із схем, щоб досягти очікуваних доходів:

  1. Модель із підвищеним військовим збором у 20,000 грн на місяць за працівника:
    • Очікувані доходи: 200 млрд грн на рік.
    • Сума збору з одного працівника на рік: 20,000 грн × 12 = 240,000 грн.
    • Кількість заброньованих працівників: 200 млрд грн / 240,000 грн = 833,333 осіб.
    • Кількість заброньованих працівників: 320 млрд грн / 240,000 грн = 1 333 333 осіб.
  2. Модель із військовим збором з зарплати 35,000 грн на місяць за працівника:
    • Очікувані доходи: 320 млрд грн на рік.
    • Сума податків з одного працівника на рік: 35,000 грн × 12 × 0.6 (приблизне податкове навантаження) = 252,000 грн.
    • Кількість заброньованих працівників: 200 млрд грн / 252,000 грн = 793,650 осіб.
    • Кількість заброньованих працівників: 320 млрд грн / 252,000 грн = 1 269 841 осіб.
  3. Змішана модель (35,000 грн зарплати для найманого працівника, 20,000 грн військового збору для ФОП):
    • Припустимо, що половина заброньованих будуть за схемою 35,000 грн, а інша половина за схемою 20,000 грн.
    • Отже, для досягнення 320 млрд грн на рік:
      • Для працівників із зарплатою 35,000 грн:
        • 320 млрд грн / 2 = 160 млрд грн.
        • Сума збору з одного працівника на рік: 35,000 грн × 12 × 0.6 = 252,000 грн.
        • Кількість заброньованих працівників: 160 млрд грн / 252,000 грн = 634,921 осіб.
      • Для ФОП із збором 20,000 грн:
        • 320 млрд грн / 2 = 160 млрд грн.
        • Сума збору з одного працівника на рік: 20,000 грн × 12 = 240,000 грн.
        • Кількість заброньованих працівників: 160 млрд грн / 240,000 грн = 666,667 осіб.
      • Загальна кількість заброньованих працівників: 634,921 + 666,667 = 1,301,588 осіб.

Розрахунок Українського Центру Економіки для різних сценаріїв кількості заброньованих осіб

Відомо, що зараз є близько 800,000 заброньованих осіб в Україні. Якщо буде скасована попередня система і впроваджене лише економічне бронювання, то кількість заброньованих може зрости до 1 млн людей або 1.5 млн людей.

  1. Сценарій із 1 млн заброньованих осіб:
    • Збір 20,000 грн на місяць:
      • Сума збору з одного працівника на рік: 240,000 грн.
      • Загальна сума: 1 млн осіб × 240,000 грн = 240 млрд грн.
    • Зарплата 35,000 грн на місяць:
      • Сума податків з одного працівника на рік: 252,000 грн.
      • Загальна сума: 1 млн осіб × 252,000 грн = 252 млрд грн.
  2. Сценарій із 1.5 млн заброньованих осіб:
    • Збір 20,000 грн на місяць:
      • Сума збору з одного працівника на рік: 240,000 грн.
      • Загальна сума: 1.5 млн осіб × 240,000 грн = 360 млрд грн.
    • Зарплата 35,000 грн на місяць:
      • Сума податків з одного працівника на рік: 252,000 грн.
      • Загальна сума: 1.5 млн осіб × 252,000 грн = 378 млрд грн.

Скільки мобілізованих можна утримати за ці кошти:

  • Витрати на одного військового становлять 1,300,000 грн на рік:
    • При 240 млрд грн: 240 млрд грн / 1.3 млн грн ≈ 184,615 військових.
    • При 252 млрд грн: 252 млрд грн / 1.3 млн грн ≈ 193,846 військових.
    • При 360 млрд грн: 360 млрд грн / 1.3 млн грн ≈ 276 923 військових.
    • При 378 млрд грн: 378 млрд грн / 1.3 млн грн ≈ 290 769 військових.

Таким чином, впровадження економічного бронювання може суттєво збільшити бюджетні надходження та забезпечити утримання значної кількості мобілізованих, що сприятиме підтримці армії та економічної стабільності країни.

Який варіант буде працювати

Економічне бронювання військовозобов’язаних буде ефективним лише за умови, що воно стане простим, швидким і не потребуватиме участі чиновників чи територіальних центрів комплектування (ТЦК). Це важливо для зниження бюрократичних бар’єрів та корупційних ризиків. Таке бронювання повинно бути доступне не тільки для компаній, але й для фізичних осіб-підприємців (ФОП), включаючи новостворені.

Умови ефективності економічного бронювання:

  1. Прозорість процесу:
    • Модель економічного бронювання повинна бути зрозумілою та прозорою для всіх учасників. Спеціаліст працює, робить відрахування до бюджету, отримує відтермінування від мобілізації. Всі військові структури та органи правопорядку повинні бути повідомлені про це бронювання.
  2. Доступність для всіх:
    • Необхідно дозволити бронювання не лише для великих компаній, але й для ФОП, включаючи новостворені. Це забезпечить справедливість та рівні можливості для всіх економічно активних громадян.
  3. Час на оновлення даних:
    • Важливо, щоб військовозобов’язані, яких планують забронювати, мали проміжок часу для оновлення своїх військово-облікових даних без ризику мобілізації. Багато громадян сьогодні не можуть бути заброньованими через відсутність актуальних військово-облікових даних.
  4. Відсутність бюрократії та чиновницьких бар’єрів:
    • Відсоткову межу (дозволену кількість заброньованих працівників) і процедуру не повинен визначати уряд, оскільки це може створити додаткові перепони. Натомість, слід запровадити автоматичний та прозорий механізм бронювання.
  5. Гарантії для бізнесу та працівників:
    • Бізнесу має бути гарантовано, що підвищений військовий збір, сплачений за працівників, дійсно забезпечить їх відтермінування від мобілізації. Це забезпечить довіру до системи та стимулюватиме компанії користуватися цим механізмом.

Очікувані результати

Запровадження економічного бронювання за цими принципами дозволить залучити значні кошти до бюджету, які можуть бути спрямовані на підтримку армії. Це допоможе утримувати значну кількість мобілізованих, що сприятиме обороноздатності країни. Крім того, прозорість та доступність процесу бронювання стимулюватимуть бізнес до офіційної роботи, що збільшить податкові надходження та зменшить тіньову економіку.

Таким чином, ефективне економічне бронювання сприятиме збереженню економічної стабільності країни під час війни, зменшенню негативного впливу мобілізації на бізнес та підвищенню довіри до державних інституцій.


Висновок

Економічне бронювання військовозобов’язаних — це не лише необхідність, а й практичне рішення для підтримки української економіки під час війни. Замість того, щоб забирати економічно активних громадян на фронт і тим самим підривати економіку, держава може залучати додаткові кошти через підвищений військовий збір і залучати вмотивованих громадян або іноземців. Це дозволить зберегти робочі місця, забезпечити стабільний дохід для бюджету і водночас фінансувати армію. Прозора та доступна система економічного бронювання, що включає як великі компанії, так і ФОП, сприятиме виходу бізнесу з тіні, зростанню офіційних зарплат та підвищенню податкових надходжень. Впровадження таких механізмів стане кроком до збереження економічної стабільності країни та підтримки її обороноздатності у ці складні часи.

Джерела

tsn, wikipedia, dou, epravda 1 2.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *