3 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних тарифів на імпорт майже з усіх країн світу. Подія, яку він сам назвав “Днем визволення”, стала початком нового етапу в міжнародній торгівлі — етапу, що загрожує глобальним ланцюгам постачання, політичним відносинам і самій ідеї економічної взаємозалежності.
Як повідомляє Український Центр Економіки, Трамп заявив, що десятиліттями США “грабували й принижували як друзі, так і вороги”, і тому настав час “відновити національну долю”. Ці заяви супроводжувались конкретними діями — базова ставка тарифу для всіх країн становить 10%, тоді як для окремих держав рівень підвищується до 20–49%.
Таблиця з переліком нових тарифів і країн
Ось офіційні таблиці тарифів, опубліковані Білим Домом:
Економічна відповідь світу: початок чи кінець діалогу?
Світова спільнота сприйняла новину зі стриманою агресивністю. Від ЄС до Азії, від Канади до Бразилії — практично всі ключові економіки пообіцяли розробити контрзаходи, аби не допустити дисбалансу на своїх ринках.
Позиції лідерів звучали рішуче й місцями — драматично. Міністр економіки Німеччини Роберт Габек наголосив, що Європа має відповісти “єдиним фронтом”. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не хочемо торговельної війни”. А прем’єр Австралії Ентоні Албанізі пішов ще далі: “Це не вчинок друга!”…
На нашу думку, настільки масова й злагоджена реакція міжнародної спільноти свідчить не лише про занепокоєння, а й про накопичену втому від непередбачуваної торговельної політики США.
Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) вважає запровадження президентом США Дональдом Трампом нових мит серйозним ударом по світовій економіці. Вона запевнила, що Європейський Союз готовий відповісти контрзаходами, якщо переговори з Вашингтоном зазнають невдачі.
Фон дер Ляєн висловила глибокий жаль з приводу такого кроку США і попередила про “величезні наслідки” для світової економіки, зокрема і для вразливих країн, які тепер зіткнуться з одними з найвищих американських тарифів. “Невизначеність буде розкручуватися по спіралі і спровокує зростання подальшого протекціонізму”, – попередила вона, вказуючи на підвищення споживчих витрат на продукти, ліки і транспорт, а також на перебої в роботі бізнесу.
“Більше того, здається, що в цьому безладі немає порядку. Немає чіткого шляху через складність та хаос, які створюються, оскільки постраждали всі торгові партнери США”, – продовжила вона.
Географія опору: хто проти кого
Варто окремо звернути увагу на те, як різні регіони реагують на рішення Трампа:
- Європейський Союз – прагне єдності та офіційної відповіді.
- Китай – обіцяє жорсткі контрзаходи та закликає до діалогу.
- Японія – вважає дії США нелогічними, з огляду на глибоку інвестиційну співпрацю.
- Канада та Австралія – прямо назвали нові мита “недружніми”.
- Бразилія – розглядає звернення до Світової організації торгівлі.
У цьому контексті цікаво, що деякі країни — зокрема Нова Зеландія — зберігають поміркований тон, хоча й не приховують невдоволення.
Як ринки реагують на нову реальність?
Після оголошення тарифів ринки капіталу показали стриману негативну динаміку. Очікування масових змін у глобальних ланцюгах постачання, зростання вартості споживчих товарів у США та потенційного зменшення експорту з ключових економік — усе це зумовлює нервозність інвесторів.
Аналітики вже говорять про ризик зростання інфляції в США, а також про потенційне загострення відносин зі стратегічними партнерами. І хоча Трамп наполягає на тому, що тарифи — це “порятунок американської індустрії”, економічна наука говорить дещо інше…
Чому тарифи не працюють — і ніколи не працювали?
Тарифи, або імпортні мита, існують у міжнародній торгівлі з античних часів. За Кіотською конвенцією такі мита або “тарифи” – це передбачені митним тарифом митні збори, що застосовуються щодо товарів, які ввозяться на митну територію або вивозяться з неї. У середньовіччі вони були джерелом доходу монархій, а в XX столітті стали знаряддям протекціонізму. Проте глобалізація, що пришвидшилась після Другої світової війни, зробила таку політику дедалі менш ефективною та шкідливою.
Потенційні наслідки тарифів 2025 року:
- Подорожчання імпорту в США, що позначиться на гаманцях споживачів.
- Втрата експортних ринків для союзників, які не зможуть конкурувати на рівних.
- Порушення ланцюгів постачання в промисловості, зокрема в автомобільному та технологічному секторах.
- Зростання напруги в міжнародних відносинах і ризик торговельної війни.
Тарифи часто застосовуються в якості важеля тиску. Але, як показує історія, у довгостроковій перспективі програють усі. Іноді навіть самі ініціатори. Чи не є це прикладом економічного саботажу?
Висновок
Ми рекомендуємо розглядати економіку як взаємозалежний організм, де кожне рішення одного з учасників має ланцюгову реакцію. Іноді вона непередбачувана. Іноді — руйнівна. Та хіба можна говорити про “звільнення”, коли у відповідь на твої дії світ об’єднується проти тебе? Що далі? Чи стане 2025 рік початком нової ери торговельної війни? Чи лише короткою главою у великій хроніці глобального непорозуміння?..
