З кожним роком держава все більше зацікавлена в контролі над цінами на алкоголь. Свіжий проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо мінімальних цін на алкоголь, оприлюднений 5 листопада, викликав чимало інтересу та питань. Нова ініціатива передбачає регулярний перегляд мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкоголь, що може значно вплинути на ринок.

Давайте розглянемо, як це працюватиме та які ще зміни пропонуються.

Як розраховуватимуться мінімальні ціни на алкоголь?

За новим порядком, мінімальні ціни на алкогольні напої визначатимуться щороку з урахуванням економічних факторів. Мінімальні ціни розраховуватимуть на основі планованих витрат, собівартості української та імпортної продукції, прогнозованого індексу цін, податків та націнок. Це означає, що щороку державні органи вивчатимуть економічні показники та витрати виробників і формуватимуть нові мінімальні ціни відповідно до цих даних.

Для обчислення мінімальної ціни враховуватимуться такі фактори:

• витрати на виробництво або контрактна вартість імпорту;
• прогнозований індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року);
• планований прибуток, податки і збори;
• торговельні націнки.

Іншими словами, у формулі розрахунку поєднаються об’єктивні економічні показники та прагнення держави забезпечити прозорий ринок алкоголю. Новий підхід може вплинути на зростання цін на алкоголь, проте це рішення має на меті зменшити обсяги незаконного продажу.

Коли відбуватиметься перегляд цін?

Згідно з проєктом постанови, перегляд цін відбуватиметься щороку до 25 грудня. Окрім цього, перегляд можливий у будь-який інший час, якщо зміняться ставки акцизного податку. Це гнучке рішення забезпечить швидку реакцію держави на економічні зміни або зміни в податковому законодавстві. Щоразу після таких переглядів вартість алкоголю в магазинах може змінюватися, що матиме прямий вплив на споживачів.

Загалом, щорічний перегляд мінімальних цін є своєрідним “запобіжником” від інфляції, що дозволяє уряду зберігати актуальність та контроль над цінами.

Позитивний ефект детінізації ринку

Уже зараз зростання легального виробництва алкоголю дає значні результати. У порівнянні з 2021 роком надходження податків від ринку спиртних напоїв зросли на 43,5%. За десять місяців 2024 року акцизні збори на лікеро-горілчані вироби принесли на 1,5 мільярда гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це підтверджує, що зменшення тіньового сегмента допомагає стабілізувати економічний сектор і наповнювати бюджет.

Підвищення податкової ефективності також вказує на зростання доходів від ПДВ, що досягло показника 6,74% — це значне зростання в порівнянні з 2021 роком.

Єдиний державний реєстр місць зберігання спирту

Ще одна важлива зміна, запланована урядом, — створення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту та алкогольної продукції. Це нововведення має на меті забезпечити прозорість ринку і контроль за обігом спирту та алкогольних напоїв. Реєстр допоможе державним органам чітко відстежувати місця, де зберігається спирт, і зменшити ризики незаконного виробництва. Очікується, що новий порядок почне діяти з 1 січня 2025 року.

Збереження інформації про місця зберігання в єдиній базі дозволить контролювати запаси спирту, а також допоможе боротися з нелегальним ринком.

Висновок: що це значить для споживачів і виробників?

На нашу думку, впровадження нових правил може привести до певного зростання цін на алкоголь, але також забезпечить кращу якість продукції на ринку та захистить покупців від нелегального алкоголю. Щорічний перегляд мінімальних цін дозволить тримати ціни в актуальних межах, що важливо як для виробників, так і для споживачів. На нашу думку, посилення контролю над ринком спиртного — це потрібний крок до легалізації галузі, підвищення доходів державного бюджету та забезпечення безпеки споживачів. Але чи буде це ефективним покаже лише час.