Польща є однією з найбільших та найдинамічніших економік Центрально-Східної Європи, яка за останні десятиліття пройшла шлях від трансформаційної постсоціалістичної моделі до повноцінного індустріально-ринкового господарства, глибоко інтегрованого в економіку Європейського Союзу. Її економічний розвиток поєднує індустріальну базу, зростаючий сектор послуг та активну роль держави у стимулюванні інвестицій і споживання.
Загальні макроекономічні характеристики
Станом на середину 2020-х років Польща залишається однією з найбільших економік ЄС за масштабом виробництва та населення. За номінальним ВВП у 2025 році країна посідає близько 20-го місця у світі, а за паритетом купівельної спроможності – 19-те місце. Номінальний ВВП у 2026 році оцінюється на рівні близько 1,11 трлн доларів США, а ВВП за ПКС – понад 2,1 трлн доларів.
Населення Польщі становить близько 38,2 млн осіб, із тенденцією до поступового скорочення, що створює довгострокові демографічні ризики. ВВП на душу населення залишається нижчим за середній показник Західної Європи, проте стабільно зростає: у 2026 році він оцінюється приблизно у 30,7 тис. доларів (номінально) або 58,6 тис. доларів за ПКС.
За секторальною структурою економіка Польщі має класичні риси індустріально-аграрної моделі з домінуванням послуг: на сферу послуг припадає близько 59% ВВП, на промисловість – майже 29%, на сільське господарство – менш ніж 3%.
Промислова база та ресурсна спеціалізація
Польська економіка історично спирається на потужну промислову основу. Країна зберегла й модернізувала традиційні галузі – паливно-енергетичну, металургійну, хімічну, харчову та машинобудівну промисловість. Значний розвиток отримали виробництва сталі, алюмінію, міді, цинку та інших кольорових металів.
Кам’яне вугілля тривалий час залишалося стратегічним ресурсом, особливо у Сілезькому промисловому регіоні. Саме тут сформувався один із найпотужніших промислових кластерів Центральної Європи, який і сьогодні відіграє помітну роль, попри поступову декарбонізацію та енергетичний перехід у межах політики ЄС. Водночас Польща володіє значними запасами міді, сірки, кам’яної солі та природного газу, що забезпечує сировинну базу для переробної промисловості.
Суднобудування та портова інфраструктура зосереджені у Гданську, Гдині та Щецині, які інтегрують Польщу у глобальні торговельні маршрути. Ці міста залишаються важливими логістичними вузлами між Балтійським регіоном і світовими ринками.
Сільське господарство та аграрна модернізація
Хоча частка сільського господарства у ВВП є невеликою, аграрний сектор Польщі має значне соціально-економічне значення. Завдяки механізації, інтенсивному використанню добрив і технологічному оновленню суттєво зросла продуктивність землеробства. Польща залишається великим виробником зернових культур, картоплі, цукрових буряків, а також важливим експортером агропродукції в межах ЄС.
Поточна макроекономічна динаміка та джерела зростання
За прогнозом Європейської комісії, економічне зростання Польщі залишатиметься відносно високим у найближчі роки. У 2025 році реальний ВВП зросте приблизно на 3,2%, у 2026 році – до 3,5%, після чого у 2027 році очікується уповільнення до 2,8%.
Ключовим драйвером зростання виступає приватне споживання, яке підтримується зростанням реальних доходів населення. Інвестиційна активність також зростає, передусім за рахунок масштабного залучення коштів ЄС, зокрема в межах Фонду відновлення та стійкості (RRF). Натомість чистий експорт у середньостроковій перспективі робитиме негативний або нейтральний внесок у зростання через слабшу зовнішню кон’юнктуру.
Ринок праці та інфляційні процеси
Ринок праці Польщі залишається напруженим, із рівнем безробіття близько 3%, що є одним із найнижчих показників у ЄС. Зайнятість очікується стабільною, хоча темпи зростання номінальних зарплат поступово сповільнюватимуться.
Інфляція, яка була високою у попередні роки, поступово знижується. У 2026 році прогнозується її уповільнення до 2,9%, однак у 2027 році можливе повторне прискорення до 3,7%, зокрема через впровадження ETS2 та зростання енергетичних цін.
Фіскальна політика та боргові ризики
На відміну від Данії, Польща стикається з суттєвими фіскальними дисбалансами. Дефіцит сектору загального державного управління у 2025 році прогнозується на рівні 6,8% ВВП, з поступовим зниженням до 6,1% ВВП у 2027 році. Високі соціальні видатки, зростання оборонних витрат та обслуговування боргу створюють постійний тиск на бюджет.
Державний борг зростатиме з 55% ВВП у 2024 році до майже 70% ВВП у 2027 році, що робить питання фіскальної консолідації ключовим викликом для економічної політики.
Висновки: сильна економіка з обмеженнями зростання
Польща демонструє приклад великої індустріально-аграрної економіки, яка змогла використати інтеграцію до ЄС для прискореного зростання, модернізації промисловості та підвищення рівня життя. Водночас висока роль державних витрат, демографічні тенденції та зростаючий борг формують середньострокові ризики.
Для України польський досвід є особливо цінним як приклад поєднання промислової бази, європейських інвестиційних механізмів та активної ролі держави – з чітким усвідомленням того, що стійке зростання неможливе без фіскальної дисципліни та структурних реформ.
