Данія є однією з найбільш стабільних і структурно збалансованих економік Європейського Союзу. Її розвиток поєднує високий рівень інституційної якості, відкритість до міжнародної торгівлі, сильну соціальну державу та гнучкі ринки праці й капіталу. Водночас сучасна данська економіка дедалі більше залежить від окремих високотехнологічних секторів, що створює як джерела зростання, так і потенційні вразливості.
Інституційна інтеграція та зовнішньоекономічна орієнтація
Після вступу до НАТО у 1949 році та приєднання до Європейського економічного співтовариства у 1973 році Данія остаточно закріпила свою орієнтацію на західну модель економічного розвитку. Участь у єдиному європейському ринку сприяла глибокій інтеграції країни у міжнародні виробничі ланцюги, що зумовило високу залежність від зовнішньої торгівлі та транснаціонального капіталу.
На відміну від великих економік ЄС, Данія не намагається компенсувати зовнішні шоки масштабним внутрішнім ринком. Її економічна модель базується на експортній конкурентоспроможності, технологічній спеціалізації та інституційній довірі.
Структура економіки: від індустріально-аграрної моделі до високотехнологічної спеціалізації
Історично Данія формувалася як індустріально-аграрна держава з потужним аграрним експортом і розвиненою переробною промисловістю. Сільське господарство, орієнтоване на м’ясо-молочне тваринництво, і досі відіграє важливу роль у зовнішній торгівлі. Данська продукція тваринництва – насамперед свинина, молочні продукти та яйця – традиційно експортується до інших країн ЄС, зокрема до Німеччини та Великої Британії.
Водночас внутрішнє землеробство залишається обмеженим: Данія імпортує значну частину зернових і кормів, що підкреслює її залежність від міжнародних аграрних ринків.
Промисловість країни еволюціонувала від традиційного машинобудування та суднобудування до високотехнологічних секторів. Особливої ваги набули виробництво медичного обладнання, фармацевтика, біотехнології та енергетичні технології. Суднобудування й морська логістика зберігають стратегічне значення, хоча дедалі більше інтегруються у глобальні ланцюги вартості.
Поточна макроекономічна динаміка: зростання поблизу потенціалу
Згідно з останнім макроекономічним прогнозом Європейської комісії, данська економіка у 2025–2027 роках зростатиме темпами, близькими до потенційних – приблизно на рівні 2% на рік. Це зростання має відносно збалансований характер і дедалі більше спирається на внутрішній попит, зокрема на приватне споживання та інвестиції.
Важливим короткостроковим фактором підтримки зростання є відновлення видобутку газу у Північному морі, що тимчасово підсилює промислове виробництво та експорт. Водночас структура попиту поступово змінюється: роль чистого експорту зменшується, а внутрішній ринок стає ключовим драйвером економічної динаміки.
По розміру ВВП в 2025 році Данія знаходиться на 37 місці в світі ($431.23 млрд) та на 9 місці по показнику ВВП на душу населення ($71,978), а найбільший сектор її економіки – це послуги (75,2% на 2017 рік).
Ринок праці та інфляція: ознаки стабілізації
Данський ринок праці залишається одним із найбільш гнучких у Європі. Прогнозується подальше зростання зайнятості, хоча й повільнішими темпами, ніж у попередні роки. Збільшення робочої сили забезпечується як припливом іноземних працівників, так і вищою участю людей старшого віку.
Інфляція в Данії протягом останніх років утримується нижче 2%, що є нетиповим для багатьох розвинених економік у постпандемічний період. За прогнозами, ціновий тиск залишатиметься помірним, з тимчасовими коливаннями, пов’язаними з енергетичною політикою та змінами непрямих податків. Така інфляційна динаміка підтримує реальні доходи домогосподарств і сприяє зростанню споживання.
Державні фінанси: профіцит як системна характеристика
Однією з ключових особливостей данської економіки є стійкий профіцит державного бюджету. У 2025 році він, за прогнозами, становитиме понад 2% ВВП, а у наступні роки залишатиметься позитивним, попри зростання державних видатків, зокрема на оборону та підтримку України.
Низький рівень державного боргу – менш як 30% ВВП із тенденцією до подальшого зниження – забезпечує Данії значний фіскальний простір і високу довіру фінансових ринків.
Фармацевтичний сектор: драйвер зростання і джерело ризиків
Фармацевтична галузь стала ключовим джерелом зростання експорту, інвестицій і продуктивності. Водночас Європейська комісія звертає увагу на ризик надмірної концентрації економічної динаміки в одному секторі. Потенційні негативні шоки – регуляторні, технологічні чи ринкові – можуть мати непропорційно великий вплив на загальну економіку.
Разом з тим, значна частина фармацевтичного виробництва здійснюється за межами Данії, зокрема у США, що знижує торговельні ризики. Гнучкість ринків праці та капіталу також пом’якшує можливі негативні наслідки.
Висновки: уроки для малих відкритих економік
Економіка Данії демонструє, як невелика відкрита країна може поєднати експортну орієнтацію, соціальну модель і макрофінансову стабільність. Висока інституційна якість, фіскальна дисципліна та гнучкі ринки дозволяють їй зростати без перегріву та накопичення боргових дисбалансів.
Для України данський досвід є важливим прикладом того, як структурна спеціалізація, інтеграція у європейський ринок і сильні інституції можуть забезпечувати довгострокову стійкість навіть за умов зовнішньої залежності.
