До припущень при складанні фінансових звітів належать:
• порівнюваність і постійність. Порівнюваність означає, що надходить така інформація, яка дає змогу особі, яка приймає рішення, виявити подібність, відмінності і тенденції. Постійність вимагає, щоб прийнята методологія і вибрані облікові процедури не змінювались доти, доки користувачі не будуть повідомлені про зміни, які вноситимуться. При цьому характер і економічне обґрунтування заміни повинні бути відкрито опубліковані і додані до фінансового звіту. Обґрунтування повинно пояснювати, чому новому принципу обліку віддана перевага;
• Істотність – вказує на відносну важливість тієї або іншої події. Так, подія важлива, якщо очікується, що знання про неї вплинуть на рішення того, хто користується звітом. Істотність факту залежить від характеру і його кількісної оцінки;
• консерватизм – означає, що, коли бухгалтерам не зрозуміло, як оцінити активи, вони переважно вибирають найменшу оцінку з можливих;
• повнота – передбачає, що облікова інформація повинна містити максимум того що необхідно знати зацікавленим особам і включати усі необхідні коментарі;
• ефективність – покладена в основу усіх якісних характеристик. Це означає, що вигоди, отримані на основі нової облікової інформації, повинні бути вищими, ніж витрати на неї.
Категорії
Бухгалтерія, облік, аудит