Біда класичної економічної науки полягає зовсім не в тому, що її мета – досягнення найбільшого блага для найбільшого числа громадян. Швидше за все, проблема в методі, що застосовується для досягнення цієї мети. Для того щоб побудувати більш гуманне суспільство, потрібно навчитися ставити перед собою реалістичні цілі, об’єднуючи їх з практичними і ефективними засобами їх досягнення. Завдання, що стоїть перед нами, є складним, але не неможливим.
Спочатку ми повинні прийти до спільної думки щодо цілей і цінностей. Потім нам слід закласти новий фундамент, на якому будуть ґрунтуватися наші теорії і політика. Слід надати кожній людині і кожній організації можливість більш повно брати участь в ухваленні рішень, що визначають їх долю і якість життя. Чи обмежується наше визначення демократії лише правом голосу і свободою слова? Має також значення певна форма участі кожної людини в реальному процесі прийняття рішень, щоб не допустити відчуження особистості і створити умови для мотивації кожної людини до праці на своєму робочому місці і в суспільстві.
Побудова економічних теорій в умовах сучасного світу вимагає, щоб ми перестали покладатися на утопічні гіпотези. Механізм ринкових цін – навіть в його чистій і ідеальній формі, в якій, зрозуміло, він не може діяти в сучасній економіці, – є всього лише одним з елементів, які пов’язані з розподілом ресурсів і процесом вирішення економічних проблем. Деякі економісти визнали це, однак їм не вдалося включити в основу своїх теорій інші відповідні елементи.
Економісти не зможуть реально взятися за вирішення більшості наявних проблем, якщо ці інші елементи не будуть конкретно виявлені і не стануть невід’ємною частиною економічної теорії і економічної політики. Хоча вільний ринок і є суттєвою частиною демократичного суспільства, прагнення покладатися виключно на ринковий механізм для задоволення матеріальних і духовних потреб людей є анахронізм в сучасному, надзвичайно складному суспільстві.
Аналогічно, не можна вважати, що в результаті дії ринкового механізму здійсняться всі коригування, необхідні для адаптації людей в умовах тих радикальних і безперервних змін в суспільстві, які постійно несе з собою науково-технічний прогрес. Ринок, наприклад, не може своєчасно здійснити ті коригування, які необхідні, щоб підготувати людей до змін у попиті на робочу силу, що викликається радикальними змінами в технології виробництва.
Лише коли економічні теорії відображатимуть реально існуючі умови в сучасному світі і враховувати значні відмінності, що виникають в різний час в різних географічних регіонах в ході розвитку економіки, такі ідеї, як незалежність, свобода і демократія, перетворяться в динамічно розвинуті соціальні цілі, досягнення яких є абсолютно необхідним, щоб прокласти шлях до виживання і до більш гуманної економіки. У сучасному значенні ці поняття часто перетворюються в прості гасла і не тільки не відображають змісту цих високих ідей, а демонструють лицемірство тих, хто ці поняття використовує.
