9 липня 2010 року Верховна рада ухвалила закон «Про засади функціонування ринку природного газу України». Прокоментувати цей документ мережеве видання «Оглядач» попросило провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка. «Це надзвичайно важливий нормативний акт в енергетичній галузі, саме з погляду наших відносин з Європейським Союзом», — сказав Володимир Омельченко, нагадуючи про те, що однією з умов членства України в Європейській енергетичній спілці є ухвалення закону, пристосованого до відповідної директиви ЄС. За словами знавця, законопроект надійшов до Ради «в сирому вигляді, і профільний комітет виконав велику роботу — він значно покращив якість цього документа і зробив так, щоб він вважався пристосованим до європейського законодавства». Перевагами закону Володимир Омельченко назвав розділення задач видобутку, транспортування та постачання газу, а також «механізм рівноправного доступу до газових мереж» і «задекларована норма розвитку конкуренції на цьому ринку». Дослідник переконаний, що саме ці норми допоможуть долучити Україну до газової галузі Євросоюзу. Разом з тим, закон містить і «декілька значних недоліків». Головний з них — жорсткий контроль з боку держави газодобувних підприємств, що належать державі на 50% і більше. «Це означає, що газодобувні підприємства будуть вимушені продавати природний газ „Нафтогазу” за 30 доларів за кубометр, а НАК, у свою чергу, продає його населенню в 2–2,5 разів дорожче». Таким чином, газодобувні компанії отримують оплату поточних витрат, але не мають «необхідних для розвитку галузі капіталовкладень». Цей механізм, що діяв не один рік, «привів до повного занепаду газової галузі», — впевнений знавець. Ще один недолік закону — ніщо не перешкоджає спробам використання «енергетичної „зброї” в політичних цілях», до чого часто вдається «Газпром». Таким чином, «Газпром» може спокійно вкладати в український ринок, перекуповувати мережі, скільки завгодно торгувати природним газом, займати достатньо велику частку ринку природного газу в Україні. Якщо ж пригадати, що «Газпром» — величезний монополіст, «що об’єднує всі три функції», становище можна розглядати як небезпечне. Насамкінець пан Омельченко сказав, що необхідне ще багато зробити для того, щоб привести українське законодавство в газовій галузі до європейських засад. Але «без докорінних змін в економіці України цей закон не запрацює». |
