Директор економічних програм Центру Разумкова розповів інтернет-виданню «Вовремя-инфо» про кращий час для купівлі валюти, про приплив коштів у банківську систему, про третю позику МВФ, про вихід пана Стельмаха на пенсію і курсові стрибки цього року. — Чи підтримуєте ви припущення експертів про те, що зараз оптимальний час для купівлі долара? На мою думку, друга половина третього кварталу буде дуже напруженою для гривні, оскільки у першій половині серпня будуть проведені виплати по євробондах, тобто Україна погашатиме зовнішній борг. В цей час треба буде виплатити близько 0,5 млрд. доларів, також в першій половині вересня будуть виплати за зовнішнім боргом «Нафтогазу», а там де «Нафтогаз» — це державні гроші. Крім того, у другій половині третього кварталу проводитиметься виплата приватних боргів. Виходить, що друга половина третього кварталу буде вельми несприятливою для гривні та її стабільності. Якщо припущення про те, що гривня почне девальвувати, справедливі, то, звичайно ж, є сенс зараз провести можливі закупівлі валюти. Співвідношення долар і євро вельми специфічне, адже тому, що відбувається, не дають однозначної оцінки. З одного боку, американці кинули дуже хороші гроші на світові ринки, щоб збити попит на долари. — Вони знову провели доларове вливання? Вони постійно кидають долари на світові ринки і начебто вже повинні «наїстися». Загалом, це девальваційний чинник для долара щодо того ж євро, але з іншого боку американці демонструють послідовність своєї антикризової політики, що важко сказати про політику ЄС. Тому ті тенденції і перспективи, які зараз відстежуються, вказують на те, що американці швидше почнуть відновлення. Чи встигнуть вони до кінця 2009 року, я не знаю. Я схильний припускати, що з осені в американській економіці почнуться елементи стабілізації і відновлення, а ось у економіці ЄС таких елементів стабілізації і відродження ми не побачимо. Можна припустити так: що активніша економіка, то і відповідна валюта буде ціннішою. Мені здається, що долар і євро — це як дві рівносильні тенденції між собою борються, і я не готовий стверджувати, яка тенденція переможе. У даній ситуації мені симпатичніший долар, але це далеко не однозначно. — Кілька днів тому статутною фонд «Нафтогазу» збільшили на 20 млрд., а на підготовку до ЄВРО-2012 виділили 10 млрд. Як це відіб’ється на показнику інфляції, адже вже зараз інфляція перевалила за 8,5%, а ці кошти будуть отримані за рахунок емісії? Як це відіб’ється на курсі валют? Так, в інфляцію це піде, але річ у тому, що існує й інша сторона. Гроші, звичайно, вкидаються, але головне в тому, щоб вони там запрацювали. Річ у тім, що є набагато істотніша річ, яка не працює, — це різке звуження доходів населення, тобто це і затримки з виплатою зарплат, це автоматичне зниження доходів і через зарплати зокрема. Раніше багатьом виплачувала надбавки і премії, а зараз нічого цього немає. Якщо зараз подивитися на Держкомстаті індекс реальної зарплати знаходиться на рівні 2007 року. Тобто, ми були відкинуті на два роки назад. Тому вкидання грошей — це добре, адже якщо вони запрацюють, то з’являться нові робочі місця, з’являться нові підприємства у сфері послуг і так далі. Але я боюся, що далеко не всі ці гроші підуть туди, куди треба. Не мені вам говорити про те, куди пішли банківські гроші. Адже банківська система повинна була б насититься ще восени, але виявилося, що вони якимось невідомим способом потрапляли на валютні ринки. — Зараз у банківську сферу поступило близько 5 млрд. гривень, які населення внесло на депозити. Це хоч якось наситило банківську систему? Правильно. Цей процес вже давним-давно повинен був початися, але для нас цей процес обернувся дещо іншою стороною. Я боюся, що вкидання таких сум на ринок украй мало відіб’ється на доходах населення, на заробітних платах і так далі, і не зможе підштовхнути споживчі ринки. — Але у такому разі немає загрози сильного зростання інфляції? Так, тут є загроза інфляції, дехто навіть говорить про гіперінфляцію, але чинник різкого зниження доходів населення стримує інфляцію. Мені здається, що цей чинник втрати добробуту він набагато сильніше працюватиме як антиінфляційний, ніж ось ці вкидання, які проводяться з бюджету як проінфляційні. — Дефіцит бюджету зараз складає 7 млрд. грн., як можна закрити цю дірку? Те, що стосується дефіциту бюджету, виконання його, то це взагалі сумно, тому що не маючи і не отримуючи об’єктивної інформації про ВВП, інфляцію… — ВВП впав на 20-24%. Ну, це перший квартал. А зараз якщо вийде прем’єр, то скаже, що ви міряєте по першому кварталу, у нас за цей час стало все набагато краще. Тут є великий ризик, адже падіння з вересня 2008 року почалося дуже активно. Це означає, що осінь-зима 2008 року створила дуже низьку базу, тому якщо порівнюватимемо її восени-взимку цього року, то ми отримаємо чудові показники навіть якщо ситуація погіршуватиметься. Показники зростання ВВП за 2009 рік будуть набагато вищі, і, по суті, можна взагалі нічого не робити, а рапортувати про те, що справи в економіці йдуть чудово. Немає нормальної і своєчасної інформації про ВВП, про виконання бюджету, а не так, що ми перевиконали бюджет на 5%. Треба показати динаміку: скільки було, скільки закладено, якщо переглянути оцінки — не страшно, адже всі країни переглядають. Також потрібні дані по доходах і по витратах бюджету, адже просто сказати, що ми перевиконали бюджет на 5% в прибуткову частину — це одне, а як виконується витратна, які заборгованості — це інше. Поки нормальної інформації не буде про ВВП і бюджет, що-небудь міркувати про те дефіцит у розмірі 7 млрд. — це великий дефіцит чи маленький, і чим ми його покриватимемо — абсолютно безглуздо. — Чи дасть нам МВФ третю частину позики? Про МВФ я ще в березні сказав, що створюється враження, що Україна потрібна МВФ більше, ніж МВФ Україні. МВФ бачить і розуміє, що ми не виконуємо їхні вимоги про прозорість банківського сектору, вимоги про прозорість рефінансування, вимоги про власників. Ми повинні були надати інформацію про «Нафтогаз», про його графік, про джерела фінансування, про обмеженість зростання заборгованості. У меморандумі не записано про те, що уряд повинен надавати інформацію про ВВП, але в меморандумі записано, що громадськість залучається до ухвалення рішень, що уряд зобов’язується проводити відкриту політику, але цього нічого не немає. — Спираючись, на які чинники, вони знижують прогноз рівня інфляції в Україні? Я не знаю, це ж питання не до мене. Я думаю, що вони бачать ті ж чинники, які бачимо й ми. Вони мають двояку спрямованість зокрема зниження доходів населення. Я в принципі не знаю, як вони розглядають і що вважають. Може бути наприклад, що ми друкуємо гривні для «Нафтогазу», який повертає ці гроші НБУ, вимагаючи валюту. А коли «Нафтогаз» віддає валюту назовні, надруковані гривні залишаються в НБУ. — Таким чином, проводиться вимивання валюти? Так. Відбувається так, що, ніби гроші надруковані, але в обігу їх немає, а просто пішла частина резервів, тому, що ті гроші, які зберігаються в НБУ не враховуються в обігу. Цілком можливо, що вони такий сценарій виставляють, адже якщо подивитися за критеріями ефективності монетарної бази, то вона цілком обмежена. Я ж кажу, що я не розумію логіки дій МВФ цього року, тому мені важко коментувати, чому відбувається та чи інша подія. — За прогнозами експертів, резервів НБУ вистачить для того, щоб утримувати фіксованим курс долара до Нового року. Як ви вважаєте, чи курс стримуватимуть? Я вважаю, що в нинішніх умовах, коли промисловість не працює, експорту немає, є тільки купа невизначеностей, немає сенсу фіксувати курс при цьому втрачаючи резерви. Моя гіпотеза полягає в тому, що якщо НБУ вдасться уникнути шокових проявів на валютних ринках, тобто обвалів гривні, які були 2008 року, коли курс стрибав від 8 до 9 грн. і були підозри, що і далі стрибатиме — якщо вдасться уникнути цієї ситуації, то буде слабка і помірна девальвація по 10 копійок на місяць, коли в кінці року ми матимемо 8,5 грн. за долар. Ця ситуація мені здається дуже навіть сприятливою динамікою для України. Тут є два позитивні моменти. Перший полягає в тому, що ми підтримуємо реальний курс, підтримуємо конкурентну позицію наших експортерів, що зараз дуже важливо. Другий момент полягає в тому, що ми підтримуємо реальну купівельну спроможність ось тих доларів і євро, які лежать у нас вдома. — Зараз пройшла інформація про те, що перед відходом на пенсію Стельмах знову програється з курсом валют. Не буде ніяких пенсій. — Ви думаєте, що він не піде? Ну а який сенс? — Його, що, замінити ні на кого не можна? По-перше, немає прямого безпосереднього сенсу, оскільки все що могло бути сказане, вже сказане, а друга серія — це вже нецікаво. Люди будуть це згадувати і говорити про це. Вперше у 2005 році була проведена несподівана ревальвація, другий раз був в травні 2008 року, коли було скидання до 4,85 грн., потім втрати в жовтні-листопаді, так що в принципі все що сказане, вже сказане. Ті заходи, які застосовували для звільнення Стельмаха, не подіяли. Тому немає сенсу робити щось нове. — На кого можна замінити пана Стельмаха? Набагато менш значущі позиції, ніж голова НБУ, не знаходять підтримка в парламенті. Тому уявіть собі, як розвиватиметься ситуація, якщо справа дійде до призначення голови НБУ. Тут погоджувати кандидатуру буде ще важче. Якщо ж Стельмах напише заяву і піде на пенсію, то, швидше за все головою НБУ буде з приставкою в. о. Тому я не бачу тут реального сценарію розвитку подій. — На вашу думку, цього року не буде курсових стрибків? Я думаю, що не буде передумов для стрибків, Стельмах не піде на пенсію. Тут головне завдання для НБУ як інституту — не допустити шоку і відстежувати зовнішні заборгованості, графіки обслуговування і так далі. — Найбільшим курс долара буде за підсумками року? Я думаю, що в січні він складе 8,50 грн. Песимістичні сценарії я не розглядаю. |