ООН та міжнародне економічне співробітництво

Організація Об’єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 після ратифікації Статуту п’ятьма постійними членами Ради Безпеки – Францією, Республікою Китай, СРСР, Великобританією і Сполученими Штатами і більшістю – 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут.

Цілі в статуті ООН:
– підтримка міжнародного миру і безпеки
– розвиток дружніх відносин між націями на основі поваги принципу рівноправ’я та самовизначення народів



– здійснення співробітництва для розв’язку міжнародних проблем економічного, соціального, екологічного, культурного характеру
– організація і погодження дії націй для досягнення спільних цілей.

Розмір членських внесків залежить від ВВП держави та рівня доходів на душу населення. Максимальний внесок – США (25%), мін. – 0,01%.

Головний орган ООН – Генеральна Асамблея ООН. Генеральна Асамблея є головним дорадчим органом Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Вона складається з усіх держав-членів ООН, Асамблея збирається на чергові щорічні сесії з участю президентів чи керівників держав-членів ООН.

Рада Безпеки відповідає за підтримання миру та безпеки у відносинах між країнами членами ООН. Якщо інші органи Організації Об’єднаних Націй можуть лише зробити «рекомендації» різним урядам держав, то Рада Безпеки ООН має право приймати обов’язкові рішення, щоб урядові делегації країн погодилися їх втілити, відповідно до положень Статуту ООН (стаття 25).

Секретаріат Організації Об’єднаних Націй, очолюваний Генеральним секретарем, організований із співробітників ООН та міжнародних цивільних службовців з усього світу. Секретаріат забезпечує дослідження, збір інформації і коштів, необхідних органам Організації Об’єднаних Націй для проведення своїх засідань та регламентних дій.

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) ООН – головний орган з координації економічної діяльності ООН та установ пов’язаних з ООН. На цей орган припадає ~70% всього бюджету ООН. Рішення приймаються простою більшістю. Щорічно проводяться 2 сесії.

Регіональні економічні комісії – займаються питаннями розвитку певних регіонів. Погоджують свою діяльність з ЕКОСОР і її спеціалізованими установами. Щорічно звітуються перед ГА.

Європейська економічна комісія – охоплює європейські країни, а також США Канаду і Ізраїль. Вищий орган – пленарна сесія, збирається 1 р. на рік. Розглядають економічну ситуацію в регіоні і приймають рішення, спрямовані на діяльність всіх комісій. Питання: розвиток торгівлі, макроекономічне планування і прогнозування, захист довкілля і науково-технічне співробітництво. Поточну діяльність здійснює секретаріат.


Економічна і соціальна комісія для країн Азії і Тихого океану (ЕСКАТО)
Сприяє розвитку країн Азії та Тихого океану. Вищий орган – щорічна пленарна сесія. Поточну діяльність здійснює секретаріат.

Економічна комісія для Лат. Америки і країн карибського басейну (ЕКЛАК)
Вищий орган – щорічна пленарна сесія. Поточну діяльність здійснює секретаріат.

Економічна комісія для Африки (ЕКА)
Вищий орган – конференція, збирається 2 р. на рік. Поточну діяльність здійснює секретаріат.

Економічна і соціальна комісія ООН для зх Азії (ЕСКЗА)
Вищий орган – щорічна пленарна сесія. Поточну діяльність здійснює секретаріат.

Спеціалізовані установи ООН

В ООН є ряд спеціалізованих установ в сфері економічного співробітництва.

Міжнародна організація праці (МОП) – забезпечення повної зайнятості і зростання рівня життя, заохочення економічних і соціальних програм, співробітництва між підприємствами і робітниками, забезпечення миру через соціальну справедливість.
Методи роботи МОП:
– встановлення міжнародних норм та контроль за їх дотриманням
– технічне співробітництво
– дослідна робота та поширення інформації
Головний орган – міжнародна конфедерація праці. Виконавчий орган – адміністративна рада. Адміністративний орган – міжнародне бюро праці.

ЮНІДО (Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку)

Головний орган – генеральна конференція. Виконавчий орган – рада з промислового розвитку. Адміністративний орган – секретаріат

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

Створена з ціллю боротьби з голодом та контролем якості продуктів харчування у світі. ФАО діє як провідна установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі ООН. Її діяльність направлена на зменшення гостроти проблем бідності і голоду в світі шляхом сприяння розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і рішення проблеми продовольчої безпеки — доступності всім і завжди продуктів харчування, необхідних для активного і здорового життя. ФАО діє як нейтральний форум, а також як джерело знання і інформації. Допомагає країнам, що розвиваються, і перехідним країнам модернізувати і поліпшити сільське господарство, лісоводство і рибальство.

Головний орган – ФАО керує Конференція держав-членів, що скликається раз на два роки. Виконавчий орган –рада з промисловості розвитку. Адміністративний орган – секретаріат

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР)
Мета МФСР — мобілізувати додаткові кошти на розвиток сільського господарства в економічно відсталих країнах світу. Проекти і програми фонду спрямовуються на задоволення інтересів бідних верств населення. Кошти МФСР надаються на пільгових засадах і мають використовуватися для збільшення обсягів виробництва продовольства, зайнятості та додаткових надходжень для бідних і безземельних фермерів, а також удосконалення систем харчування і розподілу продовольства.

Види кредитів фонду:
– без % з терміном погашення 50р., початок погаш. через 10р., 1% комісійний збір
– пільгові на 20р., % ст. 4%, відстрочка платежів – 5р.
– звичайні – 15-18р., 8%, відстр. 3р.

Вищий орган МФСР — Рада керівників. Виконавчий орган – Виконавча рада. Виконавчі служби МФСР очолює президент, який є водночас головою Виконавчої ради.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій – БАГІ (Multilateral Investment Guarantee Agency – MIGA) заснована в 1988 році. Місцезнаходження – Вашингтон. Нараховує 145 членів. Україна стала членом БАГІ з 1995 року.

Основні цілі:
сприяння збільшенню притоку інвестицій в країни, що розвиваються, через надання гарантій, включно страхування, по некомерційним ризикам;
здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню;
надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.

Організаційна структура:
Рада керуючих;
Директорат;
Комітет з розвитку;
Президент.

БАГІ була утворена з тим, щоб забезпечити потенційних інвесторів до країн, що розвиваються, від некомерціиних ризиків і таким чином стимулювала туди потоки інвестицій. До некомерціиних ризиків належать: війни, соціальні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість переводу прибутку за кордон і таке інше.
Гарантії надаються тільки інвесторам із кран-членів БАГІ. Строк гарантій – 15-20 років по прямих інвестиціях, по позиках – понад три роки. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни-члена БАГІ; інвестиція ж може призначатися для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ.
Гарантії БАГІ, по суті, є страховкою, за одержання якої треба сплатити від 0,25% до 1,25% за кожні 100 доларів вартості гарантії. За станом на середину 1997 р. БАГІ видало гарантій на суму 3,4 млрд. доларів.
БАГІ надає консультативні й рекламні послуги через спеціальний Департамент політичних і консультативних послуг.

Міжнародна фінансова корпорація – МФК (International Finance Corporation – IFC) заснована в 1956 році. Штаб-квартира – Вашингтон. Нараховує 181 країну-члена, серед них Україна (з 1993 p.)

Головна мета МФК – сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі.

Організаційна структура:
Рада керуючих;
Директорат;
Президент;
Банківська консультативна комісія;
Діловий консультативний комітет.

Джерелами фінансування є: внески країн-членів в уставний капітал; кредити від МБРР; відрахування від прибутків; кошти від повернення кредитів; залучені на зовнішніх ринках кошти. МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Менш розвиненим країнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку, яка вище пересічних ставок на основних ринках позичкових капіталів. Привабливою ж стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали б коштів з інших джерел. Звичайно МФК фінансує не більше як 25% загальної вартості проекту, решта коштів відшукується за рахунок приватних компаній і комерційних банків.
На відміну від МБРР для інвестування коштів МФК не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю. Іншою відміною є те, що МФК не тільки надає кредити, але й здійснює інвестиції в акціонерний капітал підприємств, що створюються, з наступним перепродажем акцій приватним інвесторам. З моменту утворення й до середини 1998 р. МФК здійснила інвестицій на суму 24 млрд. доларів1.
Попри своєї головної функції – заохочення приватних інвестицій – МФК надає країнам-членам також і технічну допомогу. В 1986 р. вона заснувала Консультативну службу з іноземних інвестицій для надання допомоги урядам країн, що розвиваються, щодо ефективного використання інвестицій. Сфера консультування – капітали, технологія, менеджмент. Видається регулярний довідник “База даних” по новим ринкам.
Співпраця України і МФК
Україна стала акціонером і членом IFC в 1993 р. До 4 травня 2007 р. IFC інвестувала близько 692 мільйонів доларів в 33 проекти. Інвестиційна програма IFC в Україні в цей час розширюється високими темпами, при цьому основна увага зосереджена на інвестиційних можливостях у фінансовому секторі, агробізнесі, виробництві будівельних матеріалів, роздрібній торгівлі й послугах, енергетику, виробництві встаткування для транспорту, інфраструктури.

Міжнародна асоціація розвитку – MAP (International Development Association – IDA) утворена в 1960 році. Місцезнаходження – Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об’єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою.

Основні цілі МАР:
• сприяння економічному розвиткові країн-членів;
• підвищення продуктивності праці;
• зростання рівня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.
Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу.

Організаційна структура:
Рада керуючих;
Виконавчий директорат;
Президент.

Джерелами фінансування є: прибутки МБРР, внески країн-членів першої і частково другої груп; повернення кредитів, що були надані раніше. В основному ресурси МАР формуються за рахунок “донорів” – країн першої групи. Частка “Великої Сімки” складає 80% загальної суми внесків. МАР надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. Критерієм “бідності” є рівень ВНП на душу населення, що не перевищує 925 доларів. Позики МАР мають 10-річний пільговий період й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається заставкою 5% щорічних. Кредити плануються в основному в розвиток інфраструктури і в сільське господарство.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку – МБРР (International Bank for Reconstruction and Development – IBRD) заснований в 1945 році. Місце перебування – Вашингтон. В число учасників банку входить 185 країни; Україна – учасник з 1992 р.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку — основна кредитна установа Світового банку. На відміну від МВФ Міжнародний банк реконструкції та розвитку кредитує проекти економічного розвитку. МБРР — найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Країни, що подають заявку на вступ у МБРР, повинні спочатку стати членами МВФ. Всі позики банку надаються під гарантії урядів країн-членів. Позики виділяються під процентну ставку, що змінюється кожні 6 місяців. Позики надаються, як правило, на 15-20 років з відстрочкою платежів по основній сумі позики від трьох до п’яти років.

Основними цілями банку є:
• сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;
• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.

Організаційна структура МБРР:
Рада керуючих;
Директорат;
Комітет з розвитку;
Президент.

Основне призначення кредитів – стимулювання розвитку приватного сектору в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.
Кредити надаються тільки урядам, відповідно їх центральним банкам для фінансування великих проектів під гарантії урядів.

Міжнародний валютний фонд, МВФ (англійською IMF) — спеціальне агентство Організації Об’єднаних Націй (ООН), засноване 39-ма державами[1], з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН.
Штаб-квартира МВФ знаходиться в м. Вашингтон, США.
МВФ було створено 27 грудня 1945 року після підписання 28-ма державами угоди, розробленої на Конференції ООН з валютно-фінансових питань 22 липня 1944 року. В 1947 році фонд розпочав свою діяльність і став органічною частиною Бретон-Вудської валютної системи.
МВФ є інституційною основою сучасної світової валютної системи. При цьому її базою і основним еквівалентом є долар США. США займають домінуючі позиції в МВФ. Політика і рекомендації фонду по відношенню країн які розвиваються неодноразово піддавалася критиці.
Основні функції МВФ
• сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці
• розширення світової торгівлі
• кредитування
• стабілізація грошових обмінних курсів

Вищий керівний орган МВФ — Рада керуючих (Board of Governors), в якій кожна країна-член представлена керуючим і його заступником. Зазвичай це міністри фінансів або керівники центральних банків. До повноважень Ради належить — вирішення ключових питань діяльності Фонду: внесення змін до Статей Угоди, прийняття і виключення країн-членів, визначення і перегляд їх часток в капіталі, вибори виконавчих директорів. Керуючі збираються на сесії зазвичай один раз на рік, але можуть проводити засідання, а також голосувати через пошту в будь-який час.

Важливу роль в організаційній структурі МВФ відіграє Міжнародний валютний і фінансовий комітет МВФК (International Monetary and Financial Committee, IMFC). З 1974 р. до вересня 1999 р. його попередником був Тимчасовий комітет з питань міжнародної валютної системи. Він складається з 24 керуючих МВФ і збирається на сесії два рази на рік. Цей комітет є дорадчим органом Ради керуючих і не має повноважень для прийняття директивних рішень. Але він виконує важливі функції: спрямовує діяльність Виконавчої ради; формує стратегічні рішення, які відносяться до світової валютної системи і діяльності МВФ; вносить на розгляд Раді керуючих пропозиції про внесення поправок до статей Угоди МВФ. Схожу роль відіграє також Комітет з розвитку — Об’єднаний міністерський комітет Рад керуючих Світового Банку і Фонду Joint IMF — World Bonk Development Committee.

На відміну від Світового банку, діяльність МВФ зосереджена на відносно короткострокових макроекономічних кризах. Світовий банк надає кредити тільки бідним країнам, МВФ може кредитувати будь-яку країну з числа членів, яка відчуває нестачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов’язань.

Share
Стаття 'ООН та міжнародне економічне співробітництво' опублікована 21/06/2017, 18:08 в 'Міжнародна економіка '. Залишите коментар?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *